Про це свідчать дані опитування, проведеного в 2012 році центром Соціальні індикатори, в ході якого жителі Києва, Донецька, Львова і Харкова називали найбільш серйозні проблеми міст, пише Кореспондент.
На перше місце проблему бродячих собак поставили в Донецьку і Харкові (39 % і 35 % відповідей). У Києві цей ризик ділить перше місце з неякісним прибиранням вулиць (по 34 %). Тільки у Львові проблема безпритульних тварин поступається поганій роботі громадського транспорту (24 % і 30 % відповідно).
Гострота питання багато в чому пояснюється побоюваннями громадян стати жертвою нападу - кожен четвертий опитаний вважає, що ризик великий. Приміром, у Києві кількість постраждалих від зубів бродячих собак зростає. Якщо в 2011-му був зареєстрований 2991 такий випадок, в 2012-м - 3287, то з початку 2013 року пси-волоцюги покусали 926 жителів.
Болючу проблему собак в місті породили безвідповідальність власників і відсутність дієвих заходів, які б запобігли розмноженню покинутих тварин, а також не дозволяли власникам викидати їх на вулицю, вважають експерти.
Також вони констатують: міські служби, які займаються стерилізацією дворняг для зменшення їхньої популяції, не в змозі охопити необхідну кількість тварин. А виникнення "партизанського руху" догхантерів, учасники якого з власної ініціативи, проявляючи середньовічну жорстокість, відстрілюють собак або труять їх, - відповідь на низьку ефективність стерилізації.
У цілому в Києві, де чисельність безпритульних тварин почали регулювати шляхом стерилізації з 2006 року, цю процедуру пройшли трохи більше 17 тис. собак. Для цього їх відловлюють, роблять операцію, прищеплюють, а потім випускають туди, звідки взяли під опіку волонтерів.
Тим часом у житлових кварталах зграї безпритульних чотирилапих, нехай навіть стерилізованих, мешканці міста сприймають у багнети. Агресію, спрямовану на людину, у безпритульної собаки може викликати багато чого - від бажання захистити свою територію до голоду, стверджують фахівці. І це ще не все, що загрожує людям, які є сусідами бродячим псам: проблема в тому, що серед дворових собак здорових майже немає, констатують ветеринари.
Крім глистів і бліх, як правило, вони заражені ще й стафілококовими та стрептококовими інфекціями, а іноді і лептоспірозом. Також у великих містах неодноразово фіксуються випадки сказу.
У світовій практиці існує три основних методи вирішення проблеми бродячих собак: ліквідація, відловлювання - стерилізація - повернення до місця проживання (ОСВ) і ізоляція в притулках. Методи часто комбінують.
Місцева влада України через дефіцит притулків пішла шляхом ОСВ.
Починати вирішення проблеми бродячих собак потрібно з того, що "оснащувати" всіх без винятку домашніх псів чіпами. На Заході давно існує така практика, і якщо домашній пес опинився на вулиці, відповідальність за всі його дії несе господар.
Також експерти позитивно оцінюють практику податкового тягаря для власників собак. Наприклад, в Німеччині розмір податку становить 150 євро в рік за першу собаку, 300 - за другу і наступні. Ці гроші бюджету місто може використовувати на собачі притулки та інші потреби тварин, що потрапили в біду.
Для порівняння: в Україні теж є комунальний податок на собаку, але розмір його смішний - від 2 до 8 грн. в місяць, так й сплачують його далеко не всі.
Раніше повідомлялося, що в Україні набирає обертів рух зоосадистів. Зоозахисники закликають боротися з цим явищем.
